Розробив: викладач Вашкевич В.І.

 

Українські землі напередодні Першої світової війни

Основні поняття: адміністративно-територіальний устрій, губернія, повіт, рейхсрат, сейм, крайовий сейм, Державна дума, русифікація, мадяризація, онімечення, провінція, Антанта, Троїстий союз

 

Характерні риси соціально-економічного і політичного життя в українських землях напередодні війни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЧНІ ПЛАНИ ВОЮЮЧИХ КРАЇН ЩОДО УКРАЇНИ

Німеччина:

1. Розгромити Російську імперію та відторгнути від неї Україну.

2. Приєднати Україну разом із Прибалтикою, Польщею і Кавказом до складу майбутньої Велико німецької світової імперії.

3. Створити під своєю зверхністю Пангерманський союз, в якому Україна мала стати частиною німецького протекторату.

4. Перетворити Україну в сировинну базу Великонімецької імперії.

Австро-Угорщина:

1. Навічно зберегти своє панування у Східній Галичині, Північній Буковині, Закарпатті.

2. Захопити Волинь і Поділля.

3. Придушити національно-визвольний рух українців.

Росія:

1. За допомогою воєнної сили розширити територію Російської імперії до Карпатських гір, захопити під прикриттям ідеї „об’єднання всіх руських земель” східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.

2. Використати воєнний стан, щоби назавжди покінчити з національним рухом українців.

Румунія:

1. Приєднати Північні Буковину ат Бессарабію.

Туреччина:

1. Повернути володіння, що були втрачені у війнах з Росією у XVIII – XIX ст. (Південь України, Крим). Причини та характер першої світової війни

Причини:

1. Загострення протиріч між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку.

2. Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини.

3. Гонка озброєнь.

4. Наявність двох ворогуючих блоків – Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія).

5. Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем.

Характер:

загарбницький, несправедливий для всіх воюючих сторін Європейські військові союзи в 1915р. Центральні держави – коричневіКраїни Антанти – сіріНейтральні країни – жовті. Початок Першої світової війни

Основні поняття:

Головна українська рада, Союз визволення України, Легіон Українських січових стрільців, Галицька битва, русифікація, Греко-католицька церква, „оборонці”, „пораженці”, позиційна війна. Українці у ворогуючих арміях

 

Вплив першої світової війни на економіку України

Працюють на повну потужність і навіть нарощують виробництво ті галузі, що безпосередньо задовольняли потреби фронту, а інші – у кращому випадку залишалися на довоєнному рівні. Посилюється диспропорція в економіці, що поступово вело до дезорганізації господарства. Постійні мобілізації відірвали від виробництва 4 млн. чоловік. Донбас залишався єдиним постачальником вугілля для всієї країни. Видобуток вугілля майже не збільшився, хоча кількість найманих робітників зросла (низька кваліфікація і продуктивність праці). З сіл України мобілізовано ½ працездатних чоловіків. Посівні площі скоротилися на 1880 тис. десятин, знизилася врожайність – у середньому на 8%, збір зернових зменшувався на 200 млн. пудів щорічно. Наростання господарського занепаду посилювалося розладом грошового обігу: щоб покрити величезні воєнні витрати, царизм збільшував насамперед випуск паперових грошей, забезпечуваних золотом тільки на 14-15%; збільшувалися прямі й непрямі податки; накопичувалися внутрішні та зовнішні борги. Назрівання революційної кризи

1. Погіршення становища народних мас:

- збільшується робочий день (15-16 годин);

- знижується номінальна заробітна плата;

- різко підскочили ціни на продукти і товари масового споживання (на предмети першої необхідності вони зросли в 4-8 разів);

- загострюється продовольча криза.

2. Наростання боротьби робітників:

- під впливом погіршення економічного становища і під впливом поразок на фронтах наростає страйковий рух;

- в Україні з серпня 1914 р. по вересень 1915 р. відбулося 100 страйків (більше 43 тис. робітників);

- з жовтня 1915 р. по вересень 1916 р. відбулося 228 страйків (204 тис. робітників).

3. Селянський рух:

- частішають випадки захоплювання поміщицької землі, потрави посівів і сінокосів, вирубки лісу;

- масові вияви непокори – відмова платити податки, протидія реквізиціям продовольства, худоби тощо;

- від серпня 1914 р. до кінця 1916 р. в Україні зафіксовано понад 160 селянських виступів (50 на Поділлі, 32 на Київщині, 28 на Херсонщині);

- приблизно у 20% бунти супроводжувалися сутичками з поліцією та поміщицькою вартою.

4. Виступи солдатів:

- причини – сумні звістки з дому про розорення господарств, злиденне життя сімей; незадовільне постачання зброєю, боєприпасами, харчами, амуніцією, поразки в боях;

- повстання в жовтні 1916 р. в Кременчуку, у грудні 1916 р. у Харкові.Наслідки війни для України

Наслідки війни

Негативні:

· Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40% житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти, поголів’я худоби скоротилося на половину).

· Значні людські втрати (понад 50 тис. загиблих).

· Утримання за рахунок місцевих ресурсів 50% діючої російської армії (3,5 млн. осіб) та тилових гарнізонів (400 тис. осіб), що знаходилися на території України.

· Виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб.

· Загальні втрати Росії на війну склали 41 млрд. руб.

· Інфляція (ціни зросли в 4 – 8 разів).

· Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46%, марганцевої – на 29%, виплавка чавуну – на 32%, сталі – на 33% порівняно з 1913р.), зростання залежності промисловості від іноземного капіталу.

· Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва).

· Скорочення посівних площ (на 1,880 млн. десятин), зменшення збору зернових на 200 млн. пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн. пудів у 1913 до 50 млн. пудів у 1917р.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг.

· Скорочення працездатного населення на селі (у 1917р. залишилось 38,7% працездатного чоловічого населення).

· Загострення соціальних проблем.

· Перебої в роботі транспорту.

· Посилення страйкової боротьби робітників (1914р. – 30 тис. осіб, 1915р. – 50 тис., 1916р. – 200тис.) і масових виступів селян (протягом 1914 – 1916рр. – 160). Позитивні:

· Загострення національної самосвідомості населення.

· Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду.

· Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.